Щоденники пишуться не для того, щоб їх читав хтось, крім автора... Сенс щоденників у тому, щоб їх писати.

Загалом щоденник — корисна штука. Наче фото душі.

Я нікуди не виїжджаю без щоденника. У поїзді завжди треба мати для читання щось захоплююче.

... Це не щоденник, а історія хвороби...

Ти намагаєшся допомогти тим, хто цієї допомоги не потребує.

Той, хто не має  пам'яті, робить її з паперу.

Розповіді пишуть, коли немає  часу на романи. Статті пишуть, коли немає  часу на оповідання. А коли немає  часу навіть на статті, ведуть щоденник.

Якби я вела щоденник, я щодня записувала б одну фразу:«Яка смертна туга». І все.

Тим, хто щасливий, колись писати щоденники, вони надто зайняті життям.

"Писати мемуари - все одно що показувати свої вставні зуби", - говорив Гейне. Я швидше дам себе розіп'яти, аніж напишу книгу«Сама про себе».