Ніколи не читай книги, якій не виповнилося року.

Коли мене журналісти запитують про зйомки, вони, напевно, хочуть почути, як нам було важко і як ми мучилися. Та ні, нормально було. Цілком терпимо. Ми знімали історію про реальних людей, які померли зовсім ще молодими, а ми лише актори, які трошки намокли. Ми не маємо права скиглити.

Час зміцнює дружбу, але послаблює кохання.

Я не знаходжу в бідності нічого привабливого та повчального. Вона  мене нічого не навчила і лише спотворила моє уявлення про цінності життя.

Для ствердної відповіді достатньо лише одного слова – так. Всі інші слова вигадані, щоб сказати« ні».

Намагаючись жити в ладі з усіма, закінчуєш розладом із самим собою.

Для кожного з нас у життя є в запасі образи, лиха та гіркота у кожній годині.

Я не прислухаюся до думки людей, які намагаються на мене давити.

Єдина умова, від якої залежить успіх, є терпіння.

Я взагалі не говорю французькою, все, що я можу на ньому сказати, це«У мене в пупку арахіс». Мені здається класним знати подібні речі різними мовами. Зустрічаючи людину, яка розмовляє лише англійською, я зазвичай вчу його фразам типу«З'їж мої шорти». Німецькою я можу сказати«Мій батько – тореадор» або«Я – кавун». Це дуже мене розважає.