Віра Полозкова
Вже краще думати, що ти злодій,
Чим знати, що ти пересічний пня.
Я перестала любити людей, –
І люди стали любити мене.
Вже краще думати, що ти злодій,
Чим знати, що ти пересічний пня.
Я перестала любити людей, –
І люди стали любити мене.
Розумна дівчина цілує, але не любить, слухає, але не вірить та йде до того, як її залишили.
У дідів і предків наших хоч і пахли слова часником та цибулею, але високий у них був дух.
Ночі як люди: цікавими вони стають далеко не відразу. Близько опівночі вони досягають зрілості, за два — повноліття; з другої до половини третьої — їхня зоряна година, але вже о пів на четверту вони починають зникати, а до четвертої години ранку від них залишається лише бліда тінь. Смерть їх жахлива... Справді, що може бути страшніше за світанок, коли пляшки порожні, а гості схожі на потопельників...
На цій фотографії всі виглядали так, наче їх насильно заштовхали в цю рамку.
Більшість історії людині доводилося боротися з природою, щоб вижити; у цьому столітті він починає розуміти, що для того, щоб вижити, він має захищати її.