Я пам'ятаю, як хтось із космонавтів сказав: що далі ти від Землі, то більше ти розумієш про Землю. Так само і я: більше дізнався про Америку, коли з неї поїхав. І я багато дізнаюся про себе, варто мені загубитися десь у глушині.

П'ятниця – мусульмани не працюють, субота – євреї не працюють, неділя – православні не працюють, у понеділок – революція.

Давайте розглянемо таке запитання. Я про манеру злитися, точніше, про звичку — злитися, яка є у всіх. Звичка злитися, в основному, пов'язана з тим, що в якийсь момент ваше ставлення до чогось було суб'єктивним. А любов, як я вже казав:«Дуже суб'єктивна штука», саме тому вона  часто спонукає до суб'єктивності в поведінці.

І так хочеться вирватися з цього вікна, з цієї самотності, тобто туди, де немає людей. Бо там, де немає людей, не може бути самотності.

Дивлюся,
дивлюся -
і завжди однаковий,
любимо,
близький мені океан.

Завжди пам'ятай, що натовп, що аплодує твоїй коронації — той же натовп, який аплодуватиме твоєму обезголовлюванню. Люди люблять шоу.

Не варто повертатися до минулого, воно все одно ніколи не буде таким, яким ти його пам'ятаєш.

Це правда, що я граю дуже добре, але я хочу більшого. Я завжди хочу бути кращим, грати краще, ніж грав днем ​​раніше.

Кожен день не може бути добрим, але є щось хороше в кожному дні.

Я намагаюся не думати про своє життя, тому що я не маю  життя. Мені потрібна терапія.