Бездарний не той, хто не вміє писати повістей, а той, хто їх пише і не вміє приховати цього.

Обійти те дрібне і примарне, що заважає бути вільним і щасливим, — ось ціль та сенс нашого життя.

Щасливий той, хто не помічає, літо тепер чи зима.

Як приємно лежати нерухомо на дивані та усвідомлювати, що ти один у кімнаті! Справжнє щастя неможливе без самотності.

Університет розвиває всі здібності, у тому числі дурість.

— А хороша сьогодні погода... Не жарко...
— У таку погоду добре повіситись...

Якщо дозволити вам поцілувати руку, то ви потім побажаєте в лікоть, потім у плече.

У кожного свої дива.

Справа не в песимізмі та оптимізмі, а в тому, що у дев'яноста дев'яти зі ста немає  розуму.

Миле, дороге, незабутнє дитинство! Чому воно, це навіки минулий, безповоротний час, чому воно здається світлішим, святковим і багатшим, ніж було насправді?