Метелики... Люди... Хто тільки не обпалив собі крила на свічці долі...

Є речі, роздуми про які не сприяє їх проясненню. Тому й не варто про них надто довго розмірковувати. Це тільки все псує та ускладнює.

Чим більше дрібниць вважаєш везінням, тим частіше тобі щастить.

Невиліковний рак  душі.

— Ти багато випив?

— Ні каплі. Нічого я не пив, крім кави та смутку.

— Ви посміхаєтеся, — сказав він, — І ви такі спокійні? Чому ви не кричите?

— Я кричу, — заперечив Гребер, — тільки ви не чуєте.

Хороша пам'ять – основа дружби та загибель кохання.

Нічого не роби поспіхом, нічого не бійся і ні на що не досадуй. Ми тільки починаємо, вони досі здивуються!

Знання — лише клаптик піни, що танцює на хвилі. Будь—який вітерець міг його здмухати, а хвиля залишалася.

Люди не вміють бути одні, чужі потреби в духовній самотності, вони бояться його, чіпляючись хоч за якусь односторонню любов чи ненависть, яка в незбагненній прихильності до схематизму дуже скоро перетворюється на звичку...