У ньому відчувалася щирість і чистота юності, її цнотлива палкість.

Коли ми щасливі, ми завжди добрі; але коли ми добрі, ми завжди щасливі.

Занадто коротке життя, щоб брати на себе ще й тягар чужих помилок.

Це була сповідь. І після неї я ніби чогось втратив. Ніколи не слід висловлювати свої почуття словами.

Життя, формуючи душу, руйнуватиме тіло.

Коли я дуже люблю когось, я ніколи нікому не називаю його імені. Це все одно що віддати іншим частку дорогої тобі людини.

Краще любити, ніж бути предметом обожнювання. Терпіти чиєсь обожнювання - це нудно і обтяжливо.

— Ви не любите нашу країну?
— Я живу в ній.

Про кохання писати вигідно, на неї великий попит. Нині розбите серце витримує безліч видань.

Злидні вповзає через двері, а кохання влітає у вікно.