Низькі вчинки часто прикривають прекрасними словами.

— Пам'ятайте, Ви мені казали, що не зможете вистрілити в людину. Навіщо цей балаган?
— Ну, я все ж таки спробую, Володимире Івановичу.

- Що ви тут робите?
- Лякаюся!

— Ще мить — і ми в саду, серед квітів та райських птахів.
— Ти так певен, що потрапиш до раю?
— Та ні, зовсім не впевнений...

Боюся, що коли Рєпніним доводиться вибирати між боргом та любов'ю, вони завжди обирають кохання. У цьому наша сила. І слабкість.

— Давай начистоту... Володю, я бачив, як ти її цілував.
— То був братський поцілунок. Ми разом із батьком згадували.

Покинута жінка страшніша за дикого звіра.

Пояснення були доречними раніше, тепер за вас говорять факти.

Сумніви вбивають кохання.