— Я не можу читати твої думки. Скажи, що ти думаєш?
- Тепер я боюся. Я не тебе боюся... Я боюся втратити тебе, що ти втечеш!

- То ти скажеш мені, як зупинив фургон?
- Це був викид адреналіну! Справа звичайна... в Google пошукай!

Гроші, секс, гроші, секс, кіт.

— Як усі витріщаються!
- Твої друзі? Помітив... Раз ми порушуємо всі правила, і мені горіти в пеклі...

Раніше я мало думала про смерть... але, на мою думку, віддати життя за кохану людину — не найгірша смерть!

— Я не губитиму твоє життя.
- Я вмираю. Вже. З кожною секундою я все старший.
- Так і має бути.

— І це твоя мрія? Стати монстром?
- Так, мрія, щоб завжди бути з тобою.

- У тебе що, лінзи?
- Ні.
— Очі були чорними минулого разу, а зараз золотаво-карі.
— Так, я знаю, це флюоресценція.

— Я можу прочитати думки будь-кого в цьому залі. Окрім твоїх.
- То зі мною щось не так?
— Я сказав, що читаю думки, а ти почала копатися в собі.

Коли ти можеш жити вічно, навіщо ти живеш? (Якби ти зміг жити вічно, навіщо б ти жив?)