Великий комбінатор відчував натхнення — чарівний стан перед вище—середнім шантажем.

— Дядьку, дай десять копійок! Ну, дай десять копійок! Десять копійок дай!

— Може тобі ще дати ключ від квартири, де гроші лежать?

— А можна так — вранці стільці, а вдень — гроші?
— Можна, можливо! Але гроші вперед! _

Остапа понесло…

Таємний союз меча та орала!

— А що, батьку, у вашому місті наречені потрібні? Нареченої у вас є?
— Кому й кобила — наречена.
— Більше запитань не маю.

Дозвольте, товариші! У мене всі записані ходи!

— Ну що, дядько, нареченої у вашому місті є?
— Кому й кобила наречена.
— Більше запитань не маю.

— У вас паморочиться в голові?
- Ні...
- Даремно. Погоня за стільцями входить у завершальну стадію.

О насолода - ходити по краю!
Замріть, ангели, дивіться: я граю.
Розбір гріхів моїх залиште до пори,
Ви оціните красу гри!