Коли факти і думки стільки разів переходять від віч-на-віч, спотворюючись то дурістю одного, то незнанням іншого, в них мало залишається від істини.

На мене, єдина перевага жінки (перевага дуже незавидна; і ворогові б не побажала) — це здатність наша любити довше, коли в коханні вже немає надії на щастя або коханого вже немає в живих.

Чи знайдеться такий недолік зовнішності, з яким приємне обходження нас поступово б не примирило.

Іноді натура, доступна аргументам розуму, вправі претендувати на щастя анітрохи не менше, ніж найрішучіший характер.

...Коли біль наш мине, пам'ять про нього вже зачарована спогадами. Адже ми не менше любимо місця, де нам довелося страждати, хіба що коли страждання були нічим не прикрашені.