Знаєш, мені набридло отримувати накази від звірка, у якого бліх більше, ніж звивини!

Я часто говорю людям, що перш ніж відкривати рота, потрібно переконатися, чи варто це робити.

Слухай, а ти ж переспав з обома моїми сестрами. У нас із тобою багато спільного означає!

Не смій думати, що є щось, у минулому чи сьогоденні, що я б цінував вище за тебе!

— Мені просто потрібна пара.
— Тобі просто треба спарюватись?!
— Мені просто потрібний напарник, друже...
— Ніякого спарювання зі мною, любий!
— Друг, мені потрібний друг!
— Мені теж, бо решта нісенітниці мене не хвилює. Ти ж худе, довге порожнє місце. Інопланетне порожнє місце.

— Карл — добрий чоловік.
— Так усі кажуть, доки не виявлять трупи у підвалі.

— У Лондоні балакають, ніби ти ходиш нічними вулицями Бірмінгема голим, розкидаєш гроші й говориш із мерцями. А ще, що ти нахабнів настільки, що вважаєш за можливе викликати євреїв у будиночок сільської місцевості, де ти живеш, і вказувати їм які ціни ставити.
— Ну, ти ж прийшов.
— А може, я просто проходив повз мене?

Чи бачите, у нас у США чверть усіх військових посад недоступна для жінок. Потрібно переламати таку ситуацію. Дехто стверджує, що жінки не створені для цього —«вони фізично слабші». А хіба ж треба бути сильним, щоб натиснути курок?

Я розумію, що маю почати стосунки, але я не хочу потім збирати своє серце і речі по шматочках.

Дивіться, з яким брудом ви мене змішали. Ви збираєтесь грати на мені. Ви приписуєте знання моїх клапанів. Ви впевнені, що вичавите з мене голос моєї таємниці. Ви уявляєте, що всі мої ноти знизу догори вам відкриті. А ця маленька річ навмисне пристосована для гри, у неї чудовий тон, і тим не менше ви не можете змусити її говорити. Що ж ви думаєте, зі мною це легше, ніж із флейтою? Оголосіть мене будь-яким інструментом, ви можете засмутити мене, але грати на мені не можна.