Зачаровані. Пайпер Холлівелл
Вона веде себе дивно відколи змінила колір волосся. Напевно, їй треба перефарбуватись.
Вона веде себе дивно відколи змінила колір волосся. Напевно, їй треба перефарбуватись.
- Як ти думаєш, якщо я йому встромлю вилку в ногу, у мене будуть неприємності?
— Вдамо, що це був нещасний випадок.
— То ти кажеш, що в мене лише один друг?
- І що?
— Є ще Кевін із бібліотеки.
- Ну, по-перше, його звуть Карл.
— Я покликаю його Кевін, це його секретне ім'я у нашому клубі друзів.
— Мені за вас соромно, мосьє. Вам не слід було кланятися.
— Я зняв капелюха, але зберіг голову.
Ми як наркомани, тільки замість доріжки у нас подвійна суцільна, замість баяна – педаль газу, а замість нірвани – стрілка тахометра на червоній зоні.
Не можна нічого добитися без почуття власної гідності!
Закохана жінка сяє яскравіше за будь-які діаманти.
— Цього року щось не хочеться.
— Не ловитимеш одиноких дівчат по барах?!
- По ходу немає... Що таке?
— Коли псина перестає їсти, то все зовсім запущено.
- Я врахую цей поблажливий наїзд.
Ти говориш так, ніби це чума, ніби кохання — чума!