Коли покарання відповідає злочину, немає  причин, щоб не відбувати його з шиком.

Багато хто вважає себе Ісусами чи породженнями Диявола, але ніхто не вважає себе звичайною людиною.

- Відмотаємо час на рік тому. Ці копи та прокурори тоді не перебігали вам дорогу. А тепер? В чому справа? У вас у всіх яйця відвалилися? А? Такі, як я...
— Чокнуті!
— Люди на зразок мене... Слухайте, я знаю, чому ви проводите свої«заняття з групової терапії» лише за денного світла. Я знаю, чому ви боїтеся виходити вночі. Бетмен. Бетмен показав Готему ваше справжнє обличчя, на жаль. Дент - це лише початок. І щодо цього... телевізійного, так би мовити, плану... Бетмен не має  юрисдикції. Він знайде його і розчавить, як качан. Я з одного погляду бачу стукачів і...
— Що ти пропонуєш?
- Все дуже просто. Ми вб'ємо Бетмена.

Спокійно. Це просто дівчина. І вона не хоче нічого серйозного. І тому вона  зараз у мене в ліжку. Але нічого серйозного. Гаразд, шикарно.

Не кажіть мені про витримку! Адже я не сир!

Коли її тіло вперше торкнулося сітки, все, що я побачив, це сіра пляма. Я перетягнув її через край. Її рука була маленькою та теплою. А потім вона  постала переді мною — невисока, тоненька, звичайнісінька і начебто нічим не примітна, за винятком одного. Вона  стрибнула найпершою.
Навіть цього я не зробив.
Її очі були рішучими та наполегливими.
Такими гарними.

Коли маєш усе, життя знецінюється.

Ви знаєте, у мене є двоюрідний брат, його звуть Ральф. Він завжди робив усе краще, ніж будь-хто. Думав краще. Говорив краще. Навчався краще. Що не візьми — Ральф усе робив краще за інших. Ральф завжди був найкращим. Я назавжди запам'ятаю його... Він був таким ідеальним, що іноді хотів просто вбити його.

— А ви мене не переслідуєте?
— Зовсім ні, Ви ж зі мною перші заговорили.
— Це прийом із підручника для маніяків.
- Правда? У них є підручники? Здорово!

І, як це часто буває зі снами, наприкінці на тебе чекає чудовисько…