Заколотний дух. Сантьяго Мансілья
Життя не настільки скупа, щоб дати нам лише один шанс.
Життя не настільки скупа, щоб дати нам лише один шанс.
- Піду прогуляюся під дощем...
- Але дощу немає.
- Вже й погуляти не можна!
— Ну, що ти його лякаєш, він у мене такий скромний.
- Так. Інтелектом явно не понівечений.
Коли він приходить, усі радіють. А коли я приходжу, то всім чомусь одразу треба додому!
У всіх є скелети в шафах, у деяких — не покладатися кладовища в шафах... Відчиняєте дверцята, а з шафи, нахер, ворони летять!
Я не маю часу. Я не маю часу турбуватися через те, як це сталося. Сталося – і сталося.
Незаміжній жінці часом не так просто йти по життю, тому дуже обережно потрібно ставитись до вибору туфель. Адже вони допомагають скрасити нам цей нелегкий шлях.
Якщо у Всесвіті є якийсь вищий розум, він настільки вищий за наш розуміння, що навіть думати про нього не сенсу.
Я пам'ятаю все. Кожен раз. А тебе все одно не повернути. Хоч би що я робив... тебе не буде зі мною.
У цьому й полягають стосунки — складнощі поділяються на двох.