Побут і шлюб - вбивці романтики.

— У кожного — свій скелет у шафі, як кажуть. Повір моєму досвіду, Харлі, він може загнати тебе в труну зі страху і сорому. Але після того, як ти розкрила мене, я звільнився. Так, мені соромно, мене, мабуть, звільнять, а більше в мене нема чого забирати. І це надихає мене робити те, що я завжди хотів бути тим, ким завжди хотів.
- Тоді не буду заважати.
- Я серйозно, Харлі. Щоправда ранить, але й зціляє. Дивлюся я на тебе, адже ти носиш у собі весь цей гнів, напруження та страх … Твій скелет у шафі тебе отруїв. Але нічого, скоро я тебе зцілю.

Ти високого зросту, у тебе ідеальні груди, довге волосся. Якби я була на твоєму місці, я скрізь ходила б голою. У мене не було б роботи, не було умінь, я навіть читати не вміла. Просто була б голою.

Ти також особлива. Ти... привернула мою увагу. Ніхто на цьому світі не може стати особливим сам по собі. Людина стає особливою, тільки коли хтось бачить її цінність. Я не знаю, яким раніше було твоє життя, але я знаю, як людині може бути погано, коли її не люблять і не цінують.

Не вбивайте мене, будь ласка! Я у відпустці!

Батько вчив мене, що в житті понад усе обов'язок і честь. Людина, яка не вміє тримати слово, нічим не краща за дикого звіра...

— Наше завдання — знайти примару, задати йому перцю, та й... зробити пару наколок.

У мене інша мораль: не можете прийняти людей такими, як є, — йдіть. Не намагайтеся їх міняти. Зазвичай, це вже марно.

— Я у всьому звинувачую себе.
— Я теж у всьому звинувачую тебе.

І якщо доведеться впасти - впади красиво.