- Я працюю. Розумієш? Я ловлю бандитів, тут усі мої хлопці з відділу, Олег Єлісєєв, Діма Котельников, Ізмайлов. Ну, ось же, Олег голос!
- Гав гав гав.
- Ти дебіл, чи що? Що ти гавкаєш, ти можеш дружині сказати, що я на роботі?
Я не знаю, що мені з цим життям робити. З поганим життям. Може мені добити її вщент? Веселий би якось тільки, з музикою б. Ні про що б не думати під кінець.
- В чому твоя проблема? Чого ти так боїшся?
— Окрім твоїх спроб зазирнути до мене у штани?
- Ох, ну так. Головний кошмар усіх натуралів - це те, що всі геї хочуть вас спокусити! Так ось це не так! Ти не в моєму смаку! Так, мене не тягне до вічно спітнілих товстунів, які до тридцяти вже облисіють.
- Не наривайся, Хаммеле!
- Ти мене вдариш? Давай! Бий, але я залишусь тим, хто є. Тобі не вибити з мене гея, як з тебе ідіота.
Я нарешті відчуваю, наче минуле залишилося в минулому, і я можу жити далі.
Чезаре своєму особистому вбивці Мікелетто, дивлячись услід папської армії, що йде на битву з французами:
«Ти думаєш, Бог вважає нашу справу правою?» На що ця найрозумніша людина йому відповідає:
«Коли йдеться про війну, Господь зазвичай бере вихідний, синьйоре!»
Слава богу, ти дійшла додому в цілості та безпеці, щоб я тебе прибив.
Мірмідонці, мої брати по зброї, я вище ставлю вашу рать, ніж багатотисячне військо. І нехай ніхто не забуває, наскільки ми могутні і відважні. Вам відомо, що чекає нас на той бік моря? Безсмертя! Ідіть на Трою!