Привіт, Джоне. Прощай, Джоне.

- Гарно виглядаєш, Гаррі.
- Так, він просто красень! Може, спочатку дістанемося до укриття, поки його хтось не вбив?

- Що ви тут робите?
- Лякаюся!

- Коли ти востаннє висипався?
- Не пам'ятаю. Давно. Це не важливо.
- Важливо.
- Я ціную твою турботу.
— До біса турботу, від тебе залежить моє життя.

Як людину змінює костюм.

— Ти не справжній, не справжній...
— А ти що? Вони справжні? Ти подивися на них, подивися, наш світ грунтується на фантазії, штучні емоції в таблетках, психологічна війна у вигляді реклами, хімікати в їжі, що змінюють свідомість, промивання мозку за допомогою ЗМІ, штучні теплиці в соціальних мережах. Ну! І що з цього справжнє? З початку століття ми не бачили нічого справжнього, ми відключили все. Витягли батарейки, закусили пачкою ГМО, а потім викинули залишки в смітник людської жадібності, що постійно зростає. Наші будинки належать корпораціям, заснованим на стрибках по дисплеях у двійкових числах, що вганяють людствоще небачену досі сплячку. Прийде копатися дуже довго перш ніж ти доберешся до чогось справжнього. Ми живемо в царстві нісенітниці, і ти прожив у ньому занадто довго, тож вистачить говорити, що я не справжній. Котлета в твоїй дупі нереальніший за мене. Для тебе, Елліот, я цілком справжній.

— Джеймі так і не змогла побачити диво...
— Так, також вона  побачила його, у неї був ти!

— Тепер ми зможемо поховати його по-справжньому у викопаній нами могилі.
- Так, на вершині пагорба. Там йому сподобається. За Денні Уізбенга! Щоб ми всі померли двічі.

Стільки людей було знищено, бо вони були не такі, як ті, що стояли при владі!

Якщо ти живеш у страху, ти не зможеш стати тим, ким хочеш бути.
Якщо ти намагаєшся стати тим, ким хочеш бути, забувши про страх, ти не такий як усі.
Якщо ти не такий, як усі, ти не потрібен суспільству.
Якщо ти намагатимешся виділити собі мету, відмінну від мети суспільства, будь впевнений — суспільство тебе розтопче.