Найпрекрасніше в антигромадському поведінці те, що дозволяє відпочити від людей.

Прокляття геніїв у соціальній відчуженості.

Ніхто нікому безкоштовно свободу не дасть, має забрати та заплатити ціну.

... я збрехав. Я не хотів забирати у них надію. Адже і брехня буває святою, як правда. А життя йде... Йде, бо є надія, без якої відчай убив би життя.

Я зараз занадто зайнятий, мені потрібно випити чаю.

Якщо до вас не притискаються в метро, це не означає, що метро в Парижі не існує.

Її присутність все робить незвичайним, старовина!

Повернення додому — кумедна штука: знайомі картини, звуки, запахи... єдине, що змінилося, — ти сам.

- Медична амністія! Цікаво!
- Навіщо ти так сказав?
- Тому що мені цікаво! Коли мені цікаво, я називаю те, що мені цікаво – цікавим!

А я не уб'ю тебе, бо з тобою дуже весело.