Хапай помаду та газовий балончик! Твій хлопець прийшов!

Вважай, що вони мертві. А як звали їх за життя?

Невідомість мене вбиває.

Тут все роблять трьома способами: як треба, як не треба і як роблю я.

Бруд – кумедна штука. На Богом створеній планеті вона  є всюди, крім під водою. І це теж бруд, якщо подумати. Бруд живить траву. І що ми, як не бруд у руках Всемогутнього Господа?

У мене помада не стерлася? Тому що коли мене тхають я хочу добре виглядати.

— Стіни монастиря… Повітря монастиря!… Мене завжди сюди тягнуло.
— Тягнуло, звичайно, монастир жіночий!

Все паршиво... але іноді треба шукати привід для посмішки!

Ви дивна людина, Ваша Високість. Хоча... Кожен бореться зі нудьгою по-своєму.

Дивне почуття: порубати когось вперше, і виявити, що ми просто мішки, набиті м'ясом, кров'ю та кістками.