Гібрид стоятиме на руїнах Галліфрея. І мільйони сердець будуть розбиті.

У мене верстат зламався, що гроші друкує.

- Я не сказала йому, що народила дитину.
— Як про це можна було промовчати?
— Просто не зайшла розмова. Якби він запитав прямо:«Ти недавно народила когось?», я відповіла б:«По-перше, що таке«недавно»?

- У хлопця проблема. Та ще й яка...
— Шшш!
— Він дерево... Співоче дерево... Ще й німецькою...
— Шшш!
- Хороший на мене шикати! Він же німецькою співає, ніби дерева мало було. Збожеволіти можна. Ну справи … І скільки вона  йде?
- 4 години.
- Мати моя!

— Я подивлюсь у секретних архівах Мі-5.
— Я саме там шукаю.
— І... Що ви скажете про безпеку архіву Мі-5?
- Скажу, що вона потрібна.

— Ой, хто ти, лепріконе?
- Леприкони це маленькі зелені ірландці, це образливо.

— Ким би ви хотіли бути: тим, кого нокаутують, або тим, хто стане після удару?

- Слухай. Ти встанеш, зрозуміла?
— А якщо ні? Скільки ти зі мною ще поратися будеш? Місяць? Рік?
- Скільки треба.
— Плюнеш на свій кубок. Будеш все життя мене по квартирі на руках тягати?
— Ти видужаєш.
— Володю, а якщо я ніколи не встану?
- Ти встанеш.
- Ти готовий жити з інвалідом?

- Що це?
— Це місце, де ми будемо щасливі.

- Рейчел, що ти тут робиш?
- Зайшла до своєї подруги Керол.
- Так? І як її прізвище?
— Керол... Лесбіянка.