- Вогонь - єдиний засіб?
- Так.
- Клас! Витягнути дитину на галявину та підсмажити. Сусіди аплодуватимуть. Точно.

Іноді найкращим доводиться найважче.

- Знаєш, що таке вірус?
- Вірус?
- Ну так. Вірус.
— Це така форма життя?
- Ні.
- А що?
— Це така форма смерті.

Коли знаходиш людину, яка надає твого життя сенсу, то все інше не так вже й важливо.

- Я колишній солдат. Я вбивав людей.
- Ти ж був лікарем!
— Були погані дні.

Що було, знаю. Що буде знати не хочу!

- Ну що? Шпаги, панове? Пістолети?
— Забув, чому вчився? Згадай уроки Адама Сміта, батька сучасної економіки.
— За конкуренції особисті амбіції служать загальному благу.
— Значить, кожен сам за себе, панове. Відшитим дістаються подружки.
— Адам Сміт застарів...
— Та що ти кажеш...
— Якщо все рвонемо до неї, то завадимо один одному. І вона не дістанеться нікому. Тоді ми займемося подружками. І вони відштовхнуть нас, бо ніхто не хоче бути другим сортом. А от якщо її ніхто не помітить... Ми не штовхатимемося і не образимо інших дівчат. Так ми виграємо. Лише так отримаємо жінок. Адам Сміт вважав, що найкраще, коли кожен член групи діє у своїх інтересах. Правильно? Це правда. Але не все. Насправді результат буде оптимальним, якщо кожен член групи зробить якнайкраще для себе і для групи. Керуюча динаміка. Адам Сміт... Не мав рації.

— Чоловік, афроамериканець, від 20 до 39, причини смерті поки не знаю...
— Я не фахівець, але, на мою думку, вогонь.

— Я відома знаннями в галузі чаклунства та оккультизму.
-... Ви черниця!
— Обговоримо мої частково пригнічені інтереси до пітьми та зла іншим разом.

Для того, щоб дізнатися людину, роки не потрібні. Достатньо одного погляду.