— Шефе, вас господар кличе.
- Хазяїн? Ми що, у рабовласницькому ладі живемо? У нього що, імені немає, га? Холоп!

Імператор, що вбиває вірних йому, не вселяє вірність.

Що це за радість, якщо її не можна записати? І що це за кохання, якщо його не можна розділити?

Не люблю, коли ти йдеш, але люблю дивитись на тебе ззаду.

На Бетмена сподівайся, а сам не лишай.

Згадую своїх шкільних учителів. У нас була така приказка:«Хто сам не вміє нічого робити, вчить інших, а хто й інших вчити не може, викладає фізкультуру».

Бетті та Вероніка, відтоді й назавжди, вони стали Бі та Ві.

Знати, що у вас є, знати, що вам потрібно, знати, без чого можна обійтися - це і є контроль та облік.

— Бо-то! Уся ваша Росія болото!
- Може допоможемо, га?
— Мої ручки не казенні... Тьху!

— Тиріон із дому Ланністерів, королева-регент звинувачує вас у вбивстві короля. Ви вбили короля Джоффрі?
- Ні.
- А ваша дружина леді Санса?
- Мені це невідомо.
— Як же, на вашу думку, він помер?
— Подавився пирогом із голубами...
— Значить ви звинувачуєте пекарів?
— Та хоч голубів, тільки мене дайте спокій!