Я живу за законами Періш: шукаю крапельку захоплення, трохи божевілля, все те, без чого жити не можна.

— Хіба всі переконання безглузді?
— Тільки коли застосовуються до всіх ситуацій без розбору.

— Тату, а ти закохався?
- Чому ти так вирішила?
— Ми, жінки, це відчуваємо...

— Ви хоч іноді можете поводитися як дорослі люди?
— Я веду блог в інтернеті, а він забув одягнути штани. Я не дуже сподівався б.

Якщо хтось тут і влаштовуватиме істерики, то це я!

— А ви добре виглядаєте для своїх 903 років.
— Бачила б ти мене вранці.
— Це пропозиція?

— Як тебе взагалі занесло до Іспанського монастиря?
- Я прийняв його за бордель. Легко сплутати.

Іноді краще мовчати і здаватися ідіотом, ніж відкрити рота  — і довести це.

Якщо від щастя хочеться стрибати, це ще нічого не означає... От якщо від щастя трішки боляче, то дівчина правильна.

- Даремно! Я тримав їх на мушці!
- Він не заряджений, Емільєн.
- Як не заряджений? Звідки знаєш?
- Я вчора його розрядила.
— Значить, я так і бігав із порожнім увесь день?
— Я боялася, поранишся.