— Так-так, такого випадку в історії кримінальної Росії ще не було…
— Якого саме?
— Щоб у одній кімнаті зібралося одразу шість мудаків…

Не здумай забувати, Астрід: ти — моя дочка і ти — досконалість. Запам'ятала?

Ми обидва знаємо, що кишені у твого боса дуже глибокі, і я пропоную йому трохи в них поритися.

— Вибач за безладдя, я часто переїжджаю.
- І давно ти тут живеш?
- Шість років.

Хто ми є? Ми просто споживачі, одержимі зовнішньою атрибутикою успіху. Війна, голод, насильство - все це не хвилює. А хвилює мене: знаменитості та скандали, телевізор, де 500 каналів та чиє ім'я  на бирці моїх трусів.

- Ти що, хочеш як інші сказати:«Нормально, старий, все буде добре?»
— Я твій найкращий друг, я скажу тобі, що ти хочеш почути.

Поглянь на те, що ти маєш. Хіба цього замало?

Кожне людське тіло здатне виробляти електрику. Енергію, яка тече у тобі. Коли ми разом, ми створюємо божественне біоелектрику.

- Ваш розмір. Вісім із половиною, вгадав?
— О, ви дуже добрі, але... я думаю, це дарма, Міранда бачила мене, вона  знає, як я виглядаю.
- А ви?

Важко радіти, що впіймав одного, коли знаєш, що ще п'ятдесят на волі.