- Підкинеш?
- Легко. Чіпляйся, Леголасе.

Як жили ми борючись
І смерті не боячись,
Так і відтепер жити тобі та мені!
В небесній висоті
І в гірській тиші,
У морській хвилі
І в лютому вогні!

— Нам знадобиться свідок. За сто доларів ми його надамо.
— За сто доларів? А чи не забагато доєрів?
- Не зрозумів.
— У вас тут доєрське поселення?
- Доєр, ха-ха!
- Дивись, сподобалося.
- Ха-ха-ха! Ніколи не чув цей жарт. Так, вибачте. Я її запишу.

Ваші пращури називали це магією, ти називаєш наукою. А я прибув звідти, де це те саме.

Не прив'язуйся до того, хто звернув на тебе увагу, бо ти самотня. Самотність - це нормальний стан. Ніхто не зможе заповнити цю порожнечу. Краще спробуй впізнати себе. Дізнайся, чого ти хочеш. І не дозволяй йому втручатися.

Щоправда ховається у найнесподіваніших місцях.

Ваша манера висловлюватися мені теж подобається – лаконічна та дегенеративна.

Найважливіші вечірки, які потрібно відвідати – це ті, на які ви не запрошені.

Тобі важливо, що про тебе думають інші, а мені пофіг.

Болтаю, коли хочу і коли це потрібно для справи, але коли мені кажуть мовчати замість того, щоб сказати, що я мала сказати, а я не кажу — я мовчу, тоді я не кажу взагалі!