— Так я хочу.

— Чудово. Це слова чоловіка. Ось вам моя рука.

Так, я все мріяла про свободу... а потім переконалася, що наше жіноче щастя нерозлучне з неволею.

Якщо людині дати все, про що вона мріє, — одразу, раптово, ні за що, то вона напевно зариє це і воліє мріяти заново. Здійснені мрії — це глухий кут, начебто глухої стіни в дальній частині магазину. Назад йти – нудно, вперед йти – нікуди.

Сто тисяч разів прощай!

Сусідна черга завжди рухається швидше.

О, триклятий прогрес! О, огрядна, усипана кров'ю, але мальовнича гора всесвітньої історії!

А я не маю  слабких місць. Я маю дар повної непрошибаності.

Одним поглядом можна вбити любов, одним поглядом можна воскресити її.

Якщо чоловік ще не визначився з тим, хто він такий, чим займатиметься і скільки зможе заробити, він, можливо, не зможе стати для вас тим, ким хоче стати...

Я розглядаю прохання, враховую побажання, і навіть зрідка здатна поступитися вимогам, але не потерплю, якщо мені наказуватимуть, як служниці.