Жаль, що жити хочеться.

І все ж таки слід визнати, що книги, які я прочитала, вже будучи дорослою, не могли зрівнятися за силою впливу на мою свідомість з тими, що я читала в дитинстві.

У каятті своя закономірність: воно приходить із запізненням у вічність.

... якщо моя відсутність не відіграє ролі, я нізащо не піду.

... вона  сказала їм все, а тепер нехай думають, що це безглуздо чи смішно.

Німа сцена. Світлана вчепилася в актора, який чернець, говорить щось про поцілунки. Глядачі в напрузі, Світлана в передчутті, хлопець у шоці, я в савані!

Якби чоловіки мали свої«дні» [місячні], то напевно їх зробили б неробочими. Відразу з'явився б відповідний закон або ще більше – декрет уряду.

... я вважаю, що позбавлятися передчуття смерті, навіть страху смерті — помилка. Хіба смерть — не той кордон, якого ми потребуємо? Хіба не надає вона  життю дорогоцінної розміреності, певності?

У понеділок я закохався,
Весь вівторок простраждав,
У середу в коханні відкрився,
У четвір відповіді чекав.
У п'ятницю прийшло рішення,
Щоб не чекати мені втіхи,
А у світлу суботу
Жість закінчити зробив;
Але, зберігаючи душі спасіння,
Я роздумав у неділю.

Я вірю в дружбу і ладен висловити дружні почуття авансом.