Освіти вона  майже не здобула, але навчилася якимось інстинктом оцінювати чоловіків і ті пружини, які керують їхніми діями.

Знаєш, Томмі, зло  - страшна річ. І воно витончується, як диявол. Адже за старих часів були якісь поняття про добро і зло.

Я хотів тебе собі всю цілу. У любові є світла і тиха ревнощі, що зростає з бажання належати до всіх часів року твоєї половинки. Це як стиснути в кулаку теплий пісок, що нікому не належить, але відчувати, як він висипається саме з твоєї руки.

Не відкривай кожному чоловікові твого серця, щоб він погано не віддячив тобі.

У деяких людей все напоказ: не для себе, не для життя, а для демонстрації чужим людям.

Незрозуміло, як жінки, які мають багато дітей, або хоча б двоє, ділять те, що розділити не можна: любов. Або що це: любити всією душею і чоловіка, і дитину? Адже когось із них все одно любиш більше? Взагалі загадка із загадок - як можна полюбити чоловіка. Не у фізичному сенсі, а по-справжньому. Любити можна тільки того, хто завжди був твій, і завжди буде твій, щоб не сталося. А чоловіки... Вони як вогонь, яким грієшся і на якому готуєш їжу, але при необережному поводженні боляче обпечешся або зовсім згориш. Не будеш любити вогонь? Це вже вогнепоклонство якесь...

Час, ти безжальний вбивця, я чую твоє крижане дихання, чую грім залізних копит...

Далі дна падати нікуди, пані та панове! Навіщо так принижуватися?! Все, точка абсолютного нуля пройдено!

З кожним новим кроком каблуки Вівіан врізалися в землю все глибше — це серце тяжко, вже знаючи те, що голова лише потім дізнається.

Перша емоція людини – емоція горя. Ми не приходимо у світ, як іноді люблять говорити, ми вириваємося зі світу, яким для нас було тіло нашої матері. Відразу ж ми дізнаємося дві важливі речі: те, що існування наше не буде безхмарним, і те, що ми дуже потребуємо наших батьків. Нам належить рости, але з нами зростатиме і тривога. Правда, спочатку вона  не усвідомлюється, але те, що вона буде пов'язана з нашими батьками і виявиться у відносинах з ними, ясно вже зараз.