А потім займемося сексом, хіба не зрозуміло? Чим нам ще займатися? Або ти думаєш, що вивалиш мені своє добро, а я тобі:«Ось дякую! Класну штуковину показав. Ну добре, добраніч"?

Людям не можна довіряти, у цьому весь жах.

Яке має значення що подумають люди, якщо ти маєш рацію.

Найнелюдніший акт, який може здійснити людина — перетворити будь-кого на річ.

До речі, Траут написав книгу про грошове дерево. Замість листя на дереві росли двадцятидоларові папірці, замість квітів — акції, замість фруктів — діаманти. Дерево приваблювало людей, вони вбивали один одного, бігаючи навколо стовбура, і добре удобрювали землю своїми трупами.
Такі справи.

Критика мене тягне. Одна з цілей критики – змусити читача засумніватися у розумових здібностях.

Справді, якби не було нижчих понять, то не було б і найвищих понять.

Хороший день перетворюється на ідеальний у тому, і тільки в тому випадку, коли ти можеш поділитися ним із кимось іншим.

Бувають люди, яким шкідливо допомагати: що більше їм роблять, тим менше вони схильні робити собі самі.

Сумніви та невпевненість — погані супутники у житті. Вони змушують штовхатися на одному місці, а потім шкодувати про втрачені можливості.