Коли людина замислюється, людям здається, що вона знає щось, чого не знають інші.

У цьому є здоровий глузд: якщо злочинність неминуча, то нехай вона  хоча б буде організованою.

Коли в тебе безсоння, все довкола здається копією копії.

Ми, темні, б'ємо ворога одразу. А світлі тобі посміхатимуться. Чемно кивати, погоджуючись з твоїми промовами, а потім, коли ти на мить відвернешся, встромляють кинджал тобі під лопатку, лицемірно заявивши, що це зроблено в ім'я Добра!

Можливо, любов не що інше, як почуття подяки за насолоду.

Я часто про це думаю: що саме змушує звичайний день так багато означати і чому таких днів з роками стає дедалі менше.

Я хочу сказати, бачити можна лише очима, зі мною завжди так було. Якщо я у Бостоні, то Нью-Йорк для мене мертвий. Але коли я у Нью-Йорку, тоді мертвий Бостон. Якщо я не побачу людину хоча б один день, для мене вона вмирає. Але, зустрівши його знову на вулиці, Господи, як я тішуся з його воскресіння і мало не танцюю від щастя, що знову бачу його. Так, так було зі мною раніше. Тепер я більше не танцюю, просто дивлюся на нього. Коли ж він іде, для мене він знову мертвий.

Секрет у тому, щоб не дозволити уяві звести тебе з розуму.

Хіба коротке щастя гірше, ніж жодне?

У тих, хто чинить справедливість, друзів не буває.