... море не любить суєти.

Найкращий керівник той, у кого підлеглі набагато здатніші за нього самого.

Втім, думки присяжних склалися давно,
Всяк обстоював свій погляд,
І рішуче було йому все одно,
Що колеги його кажуть.

Бути частиною Ордену – не означає бути одним із них. Я не хочу бути з ними нарівні, щоб вони дивилися мені в обличчя. Мені потрібно, щоб вони відводили погляд і моргали від болю в очах, наче глянули на сонце. Мені не хочеться, щоб вони стояли навпроти нас; вони мають стати на коліна.

У житті бувають погані періоди, але вони минають. І важливо залишати їх там, у минулому.

Виявляється, говорити правду можна лише у тому випадку, якщо живеш по правді. А інакше – або бреши, або клади трубку.

Перестати бути зачарованим щастям важче, ніж потоваришувати зі своїми страхами.

Страх народжується з надії, і якщо ти зумієш викинути надію з життя, то разом із нею позбавишся і страху.

Якою поезією, якою дивною красою і грацією дихає її витончена постать!

Дуже важливо мати в житті когось, за ким нудьгуватимеш.