Немає на світі обману гірше, ніж самообман.

Я хочу просто любити і бути коханим… адже це так природно! І так складно! Люди примудряються найбільшу насолоду життя перетворити на страждання.

Ми вперто відгороджувалися від усіх, доки не залишилися вдвох. Втім, ти, напевно, не замислювався над цим, адже ти ніколи не був у такому становищі, як я. Ти ніколи не був сам. У тебе завжди була я. Я завжди був ти. А зараз у тебе є Бетані, а я не маю  нікого.

Всі люди народжуються приреченими – так кажуть мудрі. Всіх своїми грудьми вигодовує Смерть.

Очі в неї були благаючі, скорботні, мокрі, ненависні, втомлені, тривожні, розчаровані, наївні, горді, зневажливі і все одно блакитні.

У багатьох жінок є минуле, але у цієї особи — їхня ціла дюжина, і в жодному не доводиться сумніватися.

В інших ситуаціях слова втіхи тільки марять душу. Іноді все, що нам потрібне, це гарна звукоізоляція.

Жорстокість - виворот образи.
Ненависть - виворот слабкості.
Жаль - виворот погляду в дзеркало.
Агресія – тил гордині.
Тепер візьмемо все це – плюс багато іншого – розділимо на паперові жеребки, кинемо в капелюх, струшаємо, добре перемішаємо і почнемо тягнути квитки в
іншому порядку. Думаєте, щось зміниться? Нічого подібного. Від зміни місць доданків, навіть якщо складаються не числа, а почуття… Банальність – виворот мудрості.

Втішає тільки найпростіше. Вода, подих, вечірній дощ. Тільки той, хто самотній, розуміє це.

Помста сліпуче сяяла в неї всередині. Мені було ясно видно її – дорогоцінний камінь, сапфір кольору холодних озер Норвегії.