До того ж, треба вміти відпускати. Я не згодна з тими, хто пропонує триматися за відносини, що віджили. Союз двох людей триває рівно стільки, скільки потрібно, тобто доти, доки сприяє їхньому розвитку: іноді кілька тижнів, іноді все життя.
Єдина можливість підтримувати відносини, що постійно оновлюються, — не чіплятися за старе і, якщо настав час, розлучитися з тим, чого вже немає.

... чоловіки завжди думають, що жінку, яку вони бажають, бажають усі чоловіки у світі. Їм не спадає на думку, що ми просто можемо викликати до себе інтерес, увагу, а не тільки хіть!..

Ми з тобою часто говорили, що жінка відтіснить чоловіка на другий план у розумовому житті, коли мине панування грубого насильства.

Цілуватися — як почухатися: хочеться будь—що—будь.

Кажуть, що кохання зрушує гори, що вона здатна змінити світ, що кохання — це все, що потрібно людині, але вона безсила в дрібницях... То в чому ж секрет? Можливо, кохання треба змішувати ще з чимось? З успіхом? З надією? З прощенням?

Будь—яку думку можна пристойно одягнути в слова ; але відбиток ***ства на обличчі невикоріним.

Дівчата такі дивні; ніколи не знаєш, що вони мають на увазі. Вони кажуть«ні», коли хочуть сказати«так», і зводять людину з розуму просто для забави.

І вона  починає плакати. Не тому, що їй сумно, а для того, щоб упоратися з усім цим. Сльози — це ж рідина, вони допомагають переварити кам'яну погань, і тоді вона  знову може дихати.

Нам усім не вистачає трохи божевілля.

Зазвичай так і буває: упустиш якусь дрібницю, якусь досконалу дрібницю, і все впаде.