Ах, як настирливі ті, до кого нашому серцю немає  жодної справи і чий вибір упав на нас, тоді як ми їх зовсім не обирали! Сторонні люди, про яких ми не хочемо і знати, чия смерть була б нам настільки ж байдужа, як їхнє життя... тим часом вони і заповнюють наше існування.

Громадська будівля минулого трималася на трьох опорах: священик, король, кат. Давно вже пролунав голос: "Боги йдуть!". Нещодавно інший голос проголосив: "Королі йдуть!". Пора, щоб третій голос промовив:«Кат йде!».

Ти тут, тому що він відмовляється втрачати надію.

Однак краще вже піти поганим шляхом, ніж заблукати зовсім.

Як ти міг подумати, що гроші можна виграти безкоштовно? Безкоштовно нічого не буває.

Коли пишеш роман про дорослих, точно знаєш, де зупинитися, — на весіллі; але коли пишеш про дітей, доводиться ставити останню крапку там, де тобі зручніше.

Вона навпомацки вибирала шлях у житті, але як безпомилково! Серце горить, голова палає, вимагає помсти, а гідні вчинки.

Можна любити зиму і нести в собі тепло, можна віддавати перевагу літу, залишаючись уламком льоду.

Ми давно стверджували, шануй зерно так званої совісті —«соціальний страх».

Будь-яке кохання прекрасне. І лише вона  одна і прекрасна.
Тому що на землі єдине«у собі справжнє» – це любов.
Кохання виключає брехню: перше "я збрехав" означає: "я вже не люблю", "я менше люблю".
Гасне любов – і гасне істина. Тому«істинувати на землі» означає постійно і істинно любити.