Не можна робити те, що не можна.

Діамант без огранювання нічим не кращий за камінь.

Сказане вголос не стає від цього правдою.

Дорогий друг!
Дочитав«Вбити пересмішника». Тепер це моя найулюбленіша книга. Щоправда, я щоразу так думаю, поки не прочитаю наступну.

... розпад Радянського Союзу і, як наслідок, те, що сьогодні в Америці називають«перемогою в холодній війні», стало результатом фатальної помилки, яка призвела до кризи ідеології. І почалося все зовсім не з приходом до влади Михайла Горбачова, котрий оголосив перебудову та настання ери«нового мислення». Почалося це, хоч як це дивно, з позиції самого засновника Радянської держави — Володимира Ілліча Леніна.
Справа в тому, що сама державна модель, яку встановили в Країні Рад більшовики після Громадянської війни, не мала на увазі цілого ряду найважливіших інститутів, необхідних для повноцінного життя будь-якого нормального суспільства. Політологія та соціологія як науки до ладу не існували; філософіяперебувала в абсолютному загоні — філософів, які намагалися широко мислити, у кращому разі звільняли з роботи, а в гіршому відправляли в місця не такі віддалені. Плюс до цього всередині радянського суспільства в принципі була відсутня полеміка з найнагальніших питань.

Потрібно робити все можливе, щоб виправити власне життя, це необхідно для нас самих, але потрібно робити це обережно, щоб принагідно не зламати інших.

Боротися за справедливість у світі, де зло невіддільне від добра, безнадійно. Найменше зусилля звільнитися лише глибше затягує зашморг.

Він порівнює життя з кавою – солодкою і водночас гіркою.«У житті, як у чашці кави, є і насолода цукру, і гіркота гущі. Як не фільтруй, ні проціджуй, без них кава не кава».

…що б робило твоє добро, якби не існувало зла, і як би виглядала земля, якби з неї зникли тіні?

Розкрити людям себе і приховати художника – ось чого прагне мистецтво. (Мета мистецтва – розкрити красу та приховати художника.)