У цієї планети є — вірніше, була — одна проблема: більшість людей, що на ній живуть, тільки й робили, що страждали, бо не знаходили в житті щастя. Народжувалося безліч рішень, але майже всі вони зводилися до перерозподілу маленьких зелених шматків паперу — що саме по собі дуже дивно, бо хтось, а маленькі зелені шматки паперу жодних страждань не мали, бо щастя не шукали.

Минуло ще чимало часу, перш ніж ми зрозуміли, що по-справжньому небезпечно не те, що німці пишуть, а те, що могло статися з кожним з нас зовсім несподівано, як грім серед ясного неба, без попередження чи розпорядження.

Ми обидва майже сподобалися один одному — настільки, що, не змовляючись, вирішили бачитися рідше, щоб не зіпсувати добрі стосунки.

Люблю гроші? Боже мій, ні! Я обожнюю оргії, кидаюся в них стрімголов, обожнюю гральні заклади, обожнюю герань, але тільки не гроші.

Переправа, переправа!
Берег лівий, берег правий,
Сніг шорсткий, кромка льоду...
Кому пам'ять, кому слава,
Кому темна вода,
Ні прикмети, ні сліду.

Річки, впадаючи в море, знаходять спокій.

Скрипка - небезпечний інструмент. На ньому не можна грати погано або просто добре, як на роялі. Посередня скрипкова гра жахлива, а хороша — посередня та ледве терпима. На скрипці треба грати чудово, тільки тоді гра може доставити насолоду.

І пам'ятай: пустелею життя лише дурень мандрує один, розумний — з караваном.

Вся її постать, те, як вона спиралася об стіну, видавали в ній жінку з вищих верств суспільства, яку тільки війна могла змусити заробляти собі життя в такий спосіб.

Я впевнений: як би не образила людину доля, вона  не в змозі відібрати в нього дитинство. Якщо воно було світле, сяюче, людина щаслива до кінця своїх днів.