Кожна цивілізація у своєму розвитку неминуче проходить три чітко різні стадії: Боротьби за виживання, цікавості та витонченості, відомі інакше як стадії Як, Чому і Де. Наприклад, перша їх характеризується питанням:«Як би нам поїсти?», друга питанням:«Навіщо ми їмо?» і третя:«Де нам краще повечеряти?»

Кажуть, що на кільці Піфагора було вигравіровано наступний девіз:
«Короткочасна невдача краща за короткочасний успіх».

Зовнішній бік людини лише частково представляє її внутрішній світ.

Воістину, єдине, що я скільки-небудь знаю, — це те, що я цілковитий невіглас у всьому.

Красуйся, граде Петров, і стій
Негайно як Росія,
Хай помириться з тобою
І переможена стихія.

Співак хіба що пропускає творіння композитора через себе, щоб віддати його людям у ожилом звуку.

Вибір імені від нас не залежить, але ми залишаємось пов'язаними з ним на все життя.

Іноді простіше запам'ятати, аніж зрозуміти.

А ще вона побачила море. Раптом увесь світ перестав існувати для неї, і лише безкрайній простір тихо лежав перед очима. Серце забилося так, що, здавалося, сльози ось-ось бризнуть із очей.

Раніше кіно знімали зовсім не таке, як зараз. Воно було наївніше, але водночас і глибше. І людяніше, чи що. У старому кіно смерть - це завжди трагедія, навіть якщо вмирає якийсь другорядний, зовсім непомітний персонаж. А в кожному другому сучасному фільмі мало не гори трупів і нікому їх не шкода. Ні глядачам, ні героям...