— Але чого ж ми чекаємо?
— По суті, нічого. Коли нарешті дочекаєшся, з'ясовується, що й чекати не варто. Тоді починаєш чекати чогось іншого.

Одні труси бояться головою, інші – серцем.

Модно те, що ти носиш сам, немодно те, що носять інші.

Людині хоч зрідка потрібні свята, без них неможливо.

Вона була безсердечною спокусницею, яка танцювала лише тому, що звук серця, що розбивається, чергового бідолахи був для неї милішим за дзвін монет.

Відвага та лють пташки не врятують її від кігтів кішки.

Все, що народилося в нашому світі, рано чи пізно має померти.

Я дам тобі одну пораду, хоча ти про нього і не просила: намагайся його любити, не давай волю ревнощів, вона  змусить тебе його зненавидіти. Ніхто нікому не належить.

Той, хто вміє тільки ненавидіти чи лише любити, — завидно примітивний.

Жінка не хоче, щоб говорили про її амурні справи, але хоче, щоб усі знали, що вона кохана.