— Так треба, — сказав Атос і додав тихішим і лагіднішим голосом: — Я так хочу.

Ти можеш пам'ятати напам'ять усю енциклопедію, але розум без серця та здатності логічно міркувати... мало є на світі речей марніше.

Пейте свої мрії та мрії, тому що вони – діти вашої душі, креслення ваших кінцевих успіхів.

Якщо вам траплялося пройти через аварію шлюбу — а за статистикою, ви через це або вже пройшли, або пройдете незабаром, — то ви знаєте, що наприкінці шляху завжди згадується початок.

Краще трохи не домовлятися, ніж переспілкуватися.

Юність така вразлива. Вона  така безжальна — і така самовпевнена. Щедра – і непомірно вимоглива.
(... У молодості є якась незахищеність, і це чіпає до сліз. Молодість така ранима і в той же час безжальна і самовпевнена. Вона  така великодушна і така вимоглива.)

Чи так мені погано, наскільки себе шкода.

Читаючи думки на відстані, дотримуйтесь дистанції.

Губи твої мають такий гіркий смак. Чи не смак це крові?... А може, смак кохання?... Кажуть, у кохання гіркий смак… Ну і що з того, що гіркий? Що з того? Я поцілувала тебе в уста, Йоканаан.

Зачекайте. Ви ще не чули всю історію. — Я теж, бо вигадував на ходу.