- Так, щось у тобі таке... Рана на душі. Сталося щось, чого ти не очікувала, так? Але не хвилюйся, тут рана твоя зарубцюється. І ти засяєш своїм справжнім світлом. Зараз ти немов пташка, що рветься з клітки на волю. Б'єшся об прути, ляскаючи крильцями. Але щоб звільнитися, тобі буде потрібна вся твоя воля. — Може, мені просто не хочеться відлітати однією. - Вихід близько.
наша природа повністю втілюється у усвідомленні. Так, чим повніше я усвідомлюю, тим живішим є. Чим більше я спотворюю своє усвідомлення, тим більше вроджу своє життя. Чим більше я збільшую обсяг і рухливість свого усвідомлення, тим повноціннішим є мій досвід.
Того вечора я з жахом зрозуміла: одне-єдине слово здатне зіпсувати все життя. Ну, правда, слово було не аби яке - слово "ні", смертельне, що вбиває все навколо. Звичайно, без нього не обійтися, але з того часу щоразу варто було мені його вимовити, як я чула свист кулі біля самого вуха. Ковбої на Дикому Заході, підстреливши ворога, роблять зарубку на прикладі рушниці: скільки зарубок, стільки вбитих. Якщо й слова мають такі списки, то«ні» за кількістю трупів стоїть у ньому першому місці.
Така доля всіх, хто опиняється на роздоріжжі: до них спливаються найбільші багатства, але за ними йдуть ті, які хотіли б багатства прибрати до своїх рук. Якщо хочеш довше протриматися, то будь або могутнім, щоб дати відсіч, або хитрим.
Люди, я помітив, охоче визнають ті свої недоліки, які фактично є їхніми перевагами:«Соромливий я дуже!»,«Аж надто я щедрий!»,«Суворості мені не вистачає!»