Він або надзвичайно розумний негідник, або найбільший осел.

Хороші жінки завжди вважають, що винні, коли їм грубять. Погані завжди ні до чого.

Від звуку його голосу я затремтіла і не змогла вимовити жодного слова, тільки не відривала від нього погляду. Сила, яка привела мене сюди, тепер притягувала мене до нього. Мені так сильно хотілося доторкнутися до нього, що я ледве стримувала себе. Він був такий дивовижний, такий неймовірно красивий. Я розуміла, що десь трапляється щось погане, але це здавалося неважливим — зараз, коли я була з ним.

Обережно принюхавшись до чашки, що димиться, панночка несподівано зрозуміла, що закохалася. Причому не просто так, а на все життя. І так, зрозуміло, у напій із дивних зерен.

- А тобі не здається, - усміхнувся він, - що моя невіра в сенс такого трансу заздалегідь перехерює його доцільність?
- Не здається. І знаєш чому? - Неннеке нахилилася, зазирнула йому в очі, дивно посміхнулася. – Тому що це був би перший відомий мені доказ того, що невіра має якусь силу.

Театр - це не кіно, не естрада, не телебачення. Театр - це не розповідь про кохання, це вона сама - кохання. І значить вас двоє: ти і глядач.

Саме те, до чого ми прив'язані, є нашою слабкою ланкою, саме наші бажання стикаються з неможливістю своєї реалізації і зводять нас з розуму.

Якщо люди злі, то для початку сварки достатньо і найменшої краплі.

Тому Леонардо міг бажати тільки висловити, що те, як люблять люди, не є справжнє, безперечне кохання ; що має любити так, щоб спочатку придушити пристрасть, піддати її роботі думки і лише тоді дозволити розвинутися почуття, коли воно витримало випробування розуму.

Іноді дурість маскується під доброту, а часом під чесність – коли раптом тягне вибалтувати старі таємниці, казати казна-що, переливаючи з порожнього в порожнє…