Володимир Бичинський. Urbi et orbi, або Місту та світу

Оцінка – смайлик. Про що тут міркувати, справді? Сказав "клас!" - Не котить - Фігня!, І друг тебе зрозумів. Видав щось на кшталт«прекрасний сюжет, але змащений фінал», а друг тебе по шиї: не грузи зайву в голову, голова не безрозмірна.
Смайловий стиль спілкування, прийнятий у світі, зручний, як фаст-фуд. Ярлики замість думок, лаконізми замість мовних оборотів. Мова, позбавлена ​​обертів, стає схожою на гавкіт. Із цим доводиться миритися: багатослівність нині не в моді. У дусі часу – шаблонні іконки на робочому столі.
Оцінка – константа, сума нерівноправних вражень. Змішавши кольори, отримаємовідсутність кольору. Оцінки можна множити, додаючи проміжні градації, але від цього шкала не перестане бути одновимірною. Щоб щось сказати, доведеться відкинути ярлики.

Цитата з книги Urbi et orbi, або Місту та світу, автор Володимир Бичинський