Жити в достатку не означає жити як людина.

- Це було неймовірно!
- Ти так думаєш?
- Думаю! Надзвичайно, зовсім, дивно!
— Зазвичай люди кажуть не так.
— А як кажуть люди?
—«Пішов до біса!»

— Це місто. З ним щось не так.
- Роуз! Я відчуваю її парфум.
— Одягни респіратор.

Не можна замкнути темряву. (Ви не зможете ув'язнити темряву.)

— Що ви так морщите, Лобанов?
- Не подобається мені у вас. Усе це венеричне. фу.
— Венеричне означає Венерою послане, Лобанов. Венера - богиня кохання, а хворі наші - від цього кохання постраждалі. Виходить, що ми з Вами мало не жерці. Жерці Венери і Асклепія... Ну а тепер Вам що не подобається?
— Не подобається мені у вас. Усе це венеричне. фу.
— Так, співрозмовник ви слабий, Лобанов...

Нормальним прохання не турбувати.

– Скажіть, у нього колись були… дівчата, друзі, хоч якісь стосунки?
- Я не знаю.
- Як це можливо?
- Він - Шерлок. Хтось може знати, що діється в цій дивній голові.

Разові порції цукру, вершків, разові порції олії, напівфабрикати для мікрохвильової печі, міні набори шампуню та кондиціонера, мікроскопічні креми, крихітні шматочки мила. Люди, що зустрічаються мені під час перельотів, - одноразові друзі! Ми проводимо разом час від зльоту до посадки і не більше...

Твій намір бачити в людях добро стане твоєю слабкістю.

Ми хоч раз можемо просто зустрітися, щоб ти нічим у мене не тицяв?