— Туди йти дві години. А в мене лишилося всього півтора…
— Тоді біжіть!

Сьогодні свято, яке вигадали компанії, що виробляють вітальні листівки, щоб змусити людей почуватися паршиво.

Талановиті потрапляють у мету, в яку інші не можуть, а генії в ту, яку інші не бачать.

Я тобі сказала чесно, як найкращому другові. Коли дівчина пропонує дружбу, то пиши пропало.

Не родись гарною, а родися з корисною ксивою, — думав Шуренберг, показуючи Шенген.

Так, бувають дні, коли в тебе все йде не так. Але краса в тому, що такі дні завжди закінчуються. Комусь цей день приніс щось нове, для когось все залишається по-старому. Хтось радий цьому дню. А я щасливий, що він скінчився.

Абсурд! Я це люблю...

Люди, їхні принципи, їх кодекс — лише слова, забуті за першої небезпеки. Вони такі, які світ дозволяє їм бути. Я покажу тобі, коли погано ці цивілізовані люди зжеруть один одного. У цей останній момент проявляється сама сутність людини.

- Ти розповіла батькам?
- Ще немає  .
- В чому справа? Чому ти ховаєш?
- Боюся. У мене тато старих поглядів. Якщо він дізнається, що я завагітніла до весілля, то він, мабуть, тебе вб'є.
- Мене?
— Мене він любить.

Минуле не має значення, сьогодні — ось що важливе.