«Я пішла. Чмоки» Ну які, нахер, чмоки? Хочеш поцілувати – поцілунок.

Ігнуруєте мене? Чи мовчки насолоджуєтеся моїм чарівністю?

Усі ми помремо. На жаль, ми не обираємо собі смерть. Але ми можемо зустріти її гідно, щоби нас запам'ятали як чоловіків.

- Я не знаю слова страх.
— Я не сумніваюся, що ти ще багато слів не знаєш.

Будинок, це не мій будинок. Хто буде так жити?! Перша думка все спалити, але... здоровий глузд узяв гору.

—«Тобі тішуся» — це коли я бачу тебе і тішуся. А«про тебе тішуся» — це коли я навіть не бачу людину, а просто знаю, що вона існує, і тішуся про неї. Розумієш?
- Ще й як...

Я не сплю, бо сон родич смерті.

- Ти програєш.
- Невже?
— То вже ти влаштований.
— Ваші герої розпорошені, фортеця, що літає, падає з небес. У чому я помилився?
- У тебе немає  переконань.

Беккет: У тебе є запасний пістолет?
Еспозіто: Так. *віддає Беккет запасний пістолет*
Касл: Гей, а як щодо мене?
Еспозіто: Ти маєш на увазі запасний запасний пістолет?

Бог?! Ти ж знаєш, що Бога немає, правда? Ти вже здогадалася, що це нісенітниця, яку вигадали, щоб ти не була собою.