Надприродне. Дін Вінчестер
— Гаразд, любий, ми тільки приберемо цей грим із твого обличчя.
- Що? Який грим? У мене немає гри... Ебічна сила! Я розмальована повія!
— Гаразд, любий, ми тільки приберемо цей грим із твого обличчя.
- Що? Який грим? У мене немає гри... Ебічна сила! Я розмальована повія!
- Знімай це, живо!
- Ні.
— Що ти відповіла?
— Я роблю все, щоб догодити кожному, аби бути ідеальною. Ідеальною дочкою, ідеальною сестрою, ученицею. Чи можна хоч щось зробити для себе?
Якщо хочеш щось робити — роби, а не труси повітря!
— Я можу скласти цілий список, чому вагітність це відстій. Наприклад, я зараз постійно хочу сексу, а чоловікові на мене гидко поглянути.
— Ну, якщо тобі так хочеться, я можу замружитися і як тобі вставити!
— Дякую за самовідданість…
— Я ж люблю тебе.
Успіх триває, доки хтось усе не зіпсує, а невдачі вічні. (Успіх живий до тих пір, поки хтось його не споганить, а помилки залишаються назавжди.)
— Та взяти б цього Канта за такі докази і на три роки в табори!
- Саме! Саме! Йому там саме місце.
- У моїх краях друзі один одного за вушко не покусують.
- Ти тому поїхала?
Навіщо я плачу перед тобою,
І посміхаюся так недоречно?
Невірна країна – кохання
Там кожна людина – зрадник.
- Ти думаєш, краса - це щастя? Краса – це випробування, яке не кожен витримує.
— Ну, я витримую.
— Знаєш, ось, якщо гарна жінка — одразу думають, що дурниця. І взагалі, чоловіки, вони бояться брати на себе відповідальність. Бояться, щоб поряд була гарна жінка.
- Я не боюся. А скажи, будь ласка, а буває таке що: гарна та розумна?
— Це взагалі на гарматний постріл чоловік не підійде.