Є деякі речі, які люди не визнають тому, що їм не подобається, як це звучить: Я самотня! Це правда! Самотність відчутна!»

Ідея реальна, а матерія ілюзорна.

У світі нескінченно одиноких людей. І відбувається стільки всього сумного, з чим люди не вміють упоратися самі. Ось чому і сьогодні я даю напрокат кішок тим, хто самотній, щоб вони змогли залікувати дірки у серцях людей.

У кожного з нас, у мене, у вас, у когось іншого є одна єдина, жінка, у кожного своя, може ви її ніколи не побачите, тому що вона живе на іншому кінці землі, може зустрінете прямо зараз, коли вийдете звідси, може вона  живе на сусідній вулиці, за рогом, і ось тоді, лікарю... я вам цього не бажаю

Це таблетки, вони бувають різні: жовті, великі, солодкі.

Близькими людьми не можна розкидатися. Тому що зрештою можна залишитися одному.

Так у коханні і немає сенсу. Немає  логічного пояснення тому, чому люди люблять один одного, любов безглузда. Але ми повинні любити, інакше кохання загине, і ми будемо самотні, і тоді людство зникне. Кохання - це найкраще, що у нас є! Це жахливо банально, але це правда … і не потрібно шукати сенсу там, де його бути не повинно.

— А чи можна мені ще пива?
— Ні, тільки кави, п'яничка.
— А кави з лікерчиком?

- Хюррем моя! Веселощі, радість, вічне свято! Мій ясний місяць! Моє світло у пітьмі! Моє сяюче сонце! Моя свічка! Мій помаранче милий! Ніжний та запашний! Володарка душі моєї! Ти мій наставник, друже! Ти пані! Володарка! Центр світобудови! Я твій раб і навіки їм залишусь!
— Ти для мене написав? Ти маєш дар  великого поета!
— Важливо не«хто написав», а той, хто мене надихнув!

Зникнуть прищі - почнуться зморшки.