Чекаєш, що все буде як п'єса, але скоріше це провінційна постановка про податкову декларацію.

Потрібна сміливість влазити в машину щовечора, не знаючи, ким я буду - тим, хто в ящику, чи престижем.

Наша система гнила. Вона  не цінує чесних політиків, котрі голосують совістю. Вона  цінує щурів, які готові продати свою країну, аби їм самим було добре.

Ти — найкраще, що я мав... Але знаєш, у чому проблема? Що найгірше – теж ти.

— Важко щиро вірити у щось і так обдуритися.
- А знаєш, що дивно? Я вірю. Правда! Не можна вірити лише тоді, коли відбуваються чудеса, віра має бути і коли їх немає.

— Ти мала рацію, я намагаюся повернутися до колишнього життя, зіграти наші найбільші хіти, адже я уникаю необхідності розібратися з поточними проблемами. Із моїми почуттями до тебе. Я боявся... боявся, що... ти не захочеш мене, бо бачила деякі мої межі. І якщо ти побачиш їх усі, впізнаєш мене цілком, то втечеш.
- Люцифер...
- Детектив, це правда. Моя інша сторона погана, навіть жахлива, але ти хотіла правди, і ти заслуговуєш на правду. Зараз я не можу тобі це показати, тому просто скажу тобі це. Детектив... Хлоя, я диявол.
- Ні, це не так. Для мене ні.

Людина не може жити без віри. Але людина і без кохання не може жити.

- Я боявся, що ти не прийдеш!
— Я не хотіла. Але, було важко не помітити три телефонні дзвінки, факс, телеграму та поштового голуба.
— Я приніс тобі це. Я дуже любив деяких людей, але вони мене покинули, тому одного разу я прийняв рішення, що мені ніхто не потрібен. Я дуже довго так жив. Я розумію, що вже пізно, що я цього не заслуговую, але... але ти потрібна мені! Я люблю тебе!

— Чому ви думаєте, що від чоловіків можна добитися маніпулюванням?
— Історичні факти, особистий досвід, романтичні комедії...

Мені начхати на волю. Ну навіщо мені вона, коли я не знаю, що хочу? Чи можу весь день проторчати вдома, навіть книгу в руку не візьму. Нічого... Навіть телевізор не ввімкну.