— Скажи, що важливіше — віра, надія чи кохання?
- Кохання?
- Не вгадав. Відданість.

Справжнє зло, перш за все, спокусливе. У диявола, який стукає до вас у двері, немає  рогів чи копит. Він прекрасний. Він спокушає, пропонуючи все, що завгодно серцю, як сирена, що манить вас на вірну смерть.

— Ну, як тобі така робота? Схожа на казку?
— Так, якщо, звичайно, у процесі не обійдешся від страху.

- Джеймс Моріарті - найманець.
- Робочий?
- Так.
— Але не з тих, хто лагодить опалення?
— Ні, з тих, хто майструє бомби та організовує вбивства. Але я впевнений, що над вашим котлом він би попрацював на славу.

Слухай та запам'ятай, дуже важливе правило. Єдине правило. Якщо тебе ранять на полі бою, зроби все, щоби померти. У тебе немає  часу думати, запам'ятай! Недостатньо знати, де вони опиняться. Ти мусиш знати, як їх убити!

Бачила, що вона зробила? Надула губи. Надуті губки - найсильніша зброя французьких жінок.

До серця холод пробере,
Вдалині від дому - темрява і лід.
Не вір же мандрівник нікому,
Коли ти йдеш через пітьму... Не видно шлях якщо сховалося світло,
Місяць не світить, сонця немає...

Цікаво, як почувається сапер, який обирає між синім та червоним дротом? Напевно, як і ми, коли приймаємо рішення сказати гірку правду або промовчати. Ми вибираємо, зажмурюємося і чекаємо, рвоне чи ні.

— З'явилося почуття, що щось не так.
— Я знаю, це ніби почуття, що щось не таке.

- Що він робить?
— Я не можу питати, що він робить. Я мушу говорити, що йому робити! Якщо запитаю, виглядатиму ідіотом.